пʼятниця, 22 серпня 2014 р.

Велична і свята моя рідна земля!

Святковий день - двадцять четверте серпня,
Так хочеться усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам'ятайте, люди, світлий день!
Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає думи височінь.
Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи,
Щоб славу України відродить.
Щоб дружно жити, в радості і згоді,
Ми України сестри і брати.

Благословенна у віках земля
З хлібами щедрими під небом синім.
Велично й впевнено зійшла зоря
Нової України!
Вона в моїй душі, в серцях людей,
У радощах та у скрутну годину.
Ім'я її прекрасне і святе —
Повіримо в Україну!
Вона добро несе в новітній світ,
Довічну віру й пісню солов'їну.
Тож пам'ятаймо пращурів завіт —
Любити Україну!
Правічна і нескорена земля
Хлібами сходить у прийдешню днину.
Допоки світить праведна зоря -
Шануймо Україну!


Моя пісенна країна
Зоветься в світі Україна.
Пісні її до серця линуть
Стрімким джерелом, небом синім,
і у веселім дружнім крузі
Пісні співають добрі друзі.

Дуже велика країна моя
Є в ній озера, річки, моря.
Гори високі, степи та ліси -
Стільки багатства, і стільки краси
.

У кожнім роді - незборима міць,
А купно всі ми - моноліт держави.
Ми не загинемо в борні,
Бо нині всі за волю встали.

На український древній рід
Такі державні заложив основи,
Що скільки буде існувати світ,
Нас не здолають у житті ніколи.

Ми різні з материнської колиски,
Та всі ми діти щирої землі.
В родині вільній всі ми - українці
Ми України доньки і сини.