Щасливого Нового року!❄🎄🥳

 

Дива трапляються...❄🎄😇

 Тішимося, що в нашій громаді є доброчинці, які дбають про користувачів дитячої книгозбірні міста Пустомити. Сьогодні ми отримали чудовий подарунок , який зробить перебування у бібліотеці ще комфортнішим. Такі дарунки - свідчення небайдужого ставлення до книги, читання, освіти та розвитку дітей нашого міста.

Хай Господь сторицею віддячить за добро! Божого благословення у всіх починаннях! Дякуємо!

Коли зачиняються двері... Одна ніч з життя бібліотеки.

 

"ПАМ'ЯТЬ ГОЛОДУ, ПАМ'ЯТЬ СЕРЦЯ"

 Ми пам'ятаємо...

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо — українці.

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас — бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

(Ніна Виноградська).

Катря Гриневичева – репрезентантка галицького жіноцтва.

 Катря Гриневичева

(Катерина Василівна Гриневич)

19 листопада 1875 — 25 грудня 1947)

українська письменниця.

    Народилася 19 листопада 1875 р. у містечку Винники (Львів) біля Львова в родині дрібного службовця.

    Коли дівчинці минуло три роки, її батьки переїхали до Кракова. Тут і минули дитячі й шкільні роки, тут закінчила польську вчительську семінарію й розпочала писати польською мовою. У семінарії було заведено факультативне вивчення української мови для тих майбутніх учительок, що мали працювати в Галичині, і К. Гриневичева починає вивчати рідну мову. На цей час припадає її зустріч із В. Стефаником, який схилив молоду письменницю до української літератури. Після закінчення семінарії дев'ятнадцятилітня вчителька повертається до Львова, де й прожила майже усе життя. Крім літератури, займалася редакційно-видавничою справою, стала однією з активних діячок жіночого руху в Галичині. Останні роки прожила в Німеччині, де й померла 25 грудня 1947 р. у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.

    Повісті К. Гриневичевої вияскравлюють цікаву й напружену сторінку історії нашої батьківщини. Письменниця оживила історію, привернула увагу до тих історичних осіб та безіменних героїв, які в грізну годину будували свою державність, захищали її від ворожих нападів і внутрішніх чвар.

    Ознайомитись з творами цієї письменниці можна у нашій бібліотеці. Запрошуємо!

Цікаві наукові факти 🤓🤔🙃

     Деякі батьки кажуть дитині: «Ти – світло мого життя». Але чи знаєте ви, що якби ви були світлом, то облетіли б навколо всієї земної кулі 7,5 разів за секунду! Якби ви стали звуком, то змогли б облетіти навколо Землі за 4 години! Якби ми жили на Юпітері, наша доба складалася б усього з 9 годин. Добре, що на Землі доба триває 24 години, адже нам потрібно стільки всього встигнути протягом дня! Це всього лише кілька цікавих наукових фактів, які можуть зацікавити як допитливу дитину, так і дорослу людину.

Що таке наука?

Наука – це організоване й послідовне дослідження, що включає в себе спостереження, збір наукових фактів, експерименти, перевірку результатів і пояснення природних й створених людиною явищ. Це сфера, яка дає нам можливість краще зрозуміти навколишній світ й створювати корисні речі на користь людині та всім живим істотам.

Звичайні наукові факти

Тепер, коли ви знаєте, про що йдеться, пропонуємо кілька цікавих наукових фактів:

Якщо розтягнути ланцюжок ДНК людини, його довжина складе відстань від Плутона до Сонця й назад.

Коли людина чхає, швидкість видихуваного нею повітря становить близько 160 км на год.

Блоха може стрибнути на висоту, що перевищує її власний зріст у 130 разів. Якби блоха була людиною зростом 1,80 м, то могла б стрибнути на 230 м.

Електричний вугор виробляє електричний струм напругою в 650 вольт. Дотик до нього – найсильніший шок, який може відчути людина.

Світловим часткам фотонам потрібно 40 000 років, щоб пройти шлях від ядра Сонця до його поверхні, і всього 8 хвилин, щоб досягти Землі.

… Поки живе мова – житиме й народ, як і національність … От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань (І. Огієнко‎).

     День української писемності та мови — щорічно святкується 9 листопада. Встановлене свято було на честь Нестора літописця, послідовника Кирила і Мефодія. Саме його вважають “батьком українського письма”.

    Як можна перевірити та покращити свої знання мови?

Рекомендуємо книги, які є у нашій бібліотеці.

У них ви знайдете різноманітні вправи, диктанти, правила, словники. Також вбудована функція перевірки свого тексту на наявність помилок та русизмів. А із “суржиком” борються за допомогою яскравих та цікавих малюнків із простими поясненнями.

    Вислови відомих людей про значення мови:

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Ф. Вольтер).

Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник).

Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й. Г. Гердер).

Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистити себе (О. Пахльовська).

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (М. Рильський).

Мова росте елементарно, разом з душею народу (І. Франко).