"На струнах Кобзаревої душі"

             В історії завжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує людство. У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу - Тараса Шевченка. 201 - рік минув з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі. Адже для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що створюється враження, ніби ми про нього все знаємо і він завжди з нами. Та це лише враження.  Він невичерпний і нескінченний.  Не тому, що він кращий від інших, - у ньому наша історія, реальність. Україна - це Шевченко, Шевченко - це Україна.

      "На струнах Кобзаревої душі" - так ми назвали конкурс по визначенню кращих знавців життєвого та творчого шляху Тараса Шевченка серед наших користувачів.

 
Номінація "Кращий читець творів Шевченка". 

Переможці : Світлик Вікторія та Фентісова Юлія

Номінація "Кращий ілюстратор творів Шевченка"

Переможці : Пастухова Анна та Шпитко Юлія.

Номінація "Кращий знавець біографії та творчості Шевченка"

Переможці: Терещенко Світлана та Баран Роман.

Переможці були нагороджені Грамотами, а всі учасники отримали від бібліотекарів сувеніри на згадку про участь у конкурсі.

Дорогі друзі!

Новий конкурс в дитячій бібліотеці!

Щороку ми святкуємо день народження нашого великого Кобзаря

Т.Г. Шевченка. Та чи знаєте ви творчість співця народу українського?

Представляємо вашій увазі конкурс «На струнах Кобзаревої душі»,

який відбудеться 12 березня о 14.30 год. в приміщенні Пустомитівської районної бібліотеки для дітей.

Умови конкурсу:

В конкурсі беруть участь читачі 3-5, 6-7 класів, які добре знають біографію і творчість Шевченка, декламують його вірші і гарно малюють.

Номінації переможців конкурсу:

-          кращий читець творів Шевченка;

-          кращий ілюстратор творів Шевченка;

-          кращий знавець біографії та творчості Шевченка.

Склад журі конкурсу:

Гладиш Є.Й. – голова журі (головний спеціаліст відділу спорту

 та молодіжної політики Пустомитівської РДА);

Максимчук Г.Б. – член журі (заступник директора Пустомитівської ЦБС по роботі з дітьми);

Пацула Л.С. –  секретар журі (бібліотекар відділу обслуговування);

Кобилінська Л.Б. – член журі (бібліотекар 1-ї категорії);

Віщур Л.С. – член журі (провідний методист Пустомитівської ЦБС).

Хотіла б я піснею стати

До рідного слова торкаюсь душею

21 лютого - Міжнародний день рідної мови.

            У Святому Письмі сказано: "Спочатку було Слово". Для кожної людини воно завжди спочатку. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї,  на якій він народився й живе. Батьківська хата, материнська мова, рідна земля - словосполучення, що несуть у собі величезний почуттєвий заряд. І нехай кожна доба, кожний народ наділяє образ своєї Вітчизни індивідуальними ознаками - атрибутами, мотив рідного слова в тому магнітному полі присутній постійно.

           Сьогодні у нас подвійне свято: до нашої бібліотеки записалося 27 нових користувачів! А ще ми з ними провели надзвичайно цікаву гру "До рідного слова торкаюсь душею".

           Учні 1А класу разом із своєю вчителькою Людмилою Олександрівною Паук та бібліотекарями говорили про значення рідної мови в житті кожної людини, пригадували прислів'я про мову, відгадували загадки, читали вірші. А також складали речення із набраних на папері слів.

У світі дитині не можна без слова,

Без ласки, любові і без доброти.

Не можна прожити дитині без мови

І без спілкування не можна зрости.

Щоб в світі людиною справжньою стати.

Дитині потрібні турбота й тепло,

Їй треба щодня між людьми виростати,

Щоб все у дитини чудово було.

Книги на всі часи

             Всеволод Нестайко - беззаперечний класик української дитячої літератури. Сьогодні йому виповнилося б 85. Протягом тижня ми проводили опитування у бібліотеці: кого Ви вважаєте найкращим українським автором? Відповідь практично однозначна : Всеволода Нестайка.
            Діти залюбки вибирали на полицях книги улюбленого автора. 

А виставка  "Книги на всі часи" користується великою популярністю у читачів.

З Новим роком!

Дорогі відвідувачі нашого блогу! Щиро вітаємо Вас з наступаючим 2015 роком!

Хай Новий рік з добром до Вас прийде,
Здоров'я, сміх і радість принесе,
Різдво з колядою хай завітає,
Щастям безмежним Вас благословляє!

Кращий читальник року

            19 грудня ми обирали «Кращого читальника року» спільно із відділом  освіти, молоді та спорту Пустомитівської районної адміністрації . Протягом року діти активно читали книги, відвідували масові заходи, приймали активну участь у житті дитячої бібліотеки.

         Метою цього Конкурсу було виховання любові до книги, стимулювання інтересу до читання, вироблення в дітей навичок самостійної роботи з книгою.

Конкурсанти розповідали про свої улюблені книги, про те, чому вони ходять до дитячої бібліотеки, ділилися думками, якою ж вони бачать бібліотеку у майбутньому.

     А оскільки захід проходив у день святого Миколая, то бібліотекарі підготували скриньку – «Скарбничку добрих справ», куди всі присутні писали перелік своїх добрих справ за рік. За це, звичайно, отримали солодкі подарунки від бібліотекарів. 

          На закінчення діти проявили ініціативу поділитися своїми творчими надбаннями – хто віршами, хто піснями. Вразило те, що кожна дитяча робота була присвячена подіям на Сході України, АТО.  Терещенко Світлана, учениця 6 класу Пустомитівської ЗОШ №2 прочитала  власні вірші «Україна» та «Війна», а Фентісова Юля (Пустомитівська ЗОШ №2) прочитала  реп «Я прокидаюся із болем у душі…»

    Конкурс закінчився, «Кращих читальників року» обрано. Ними стали:

Поперека Рома та Фентісова Юлія – 1 місце;

Шпитко Юля та Терещенко Світлана – 2 місце;

Зайшла Оля та Кобилінська Вікторія – 3 місце.

        Діти отримали в подарунок книги від відділу освіти, молоді та спорту Пустомитівської районної адміністрації, який очолює Є. Й. Гладиш.

І мене в сім'ї великій. в сім'ї вольній новій...

200-річчю від дня народження Тараса Шевченка

присвячується

Великі права малої дитини!

ДОПОКИ ДИТЯ ХОЧ ЄДИНЕ ДЕСЬ ПЛАЧЕ,

ЗА СЛЬОЗИ ЙОГО

ТИ ПРИРЕЧЕНИЙ ЖИТЬ.

Є. Українець

Пункт призначення - бібліотека!

         Цікаво, пізнавально і весело пройшов у нас бібліотечний урок "Пункт призначення - бібліотека!" з учнями 4 Б класу  та їхньою вчителькою Куцик Марією Іванівною. Що таке бібліотека? Як не загубитися в морі книг на полицях? Що таке картотека? А каталог? Було безліч питань, на які ми всі разом давали відповіді.

   Діти ділилися своїми знаннями, а бібліотекарі дали змогу знайти певну книгу на полиці, користуватися картотеками і каталогами.

    А ще читачі прийшли привітати бібліотекарів з професійним святом - Всеукраїнським днем бібліотек, яке було вчора, 30 вересня. Було озвучено дві легенди про один день - 30 вересня - легенда про Віру, Надію , Любов та їхню матір Софію  та легенду про юнака - бібліотекаря, який приніс людям знання.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

Легенда про бібліотекаря.

Було у батька три сини. Перед смертю він подарував кожному по книзі і звелів розпорядитися подарунком як хто захоче і, розпорядившись, посадити на могилі батька по жолудю.

            Поховали батька. Як він сказав, так і зробили. Старший син продав свою книгу і купив щось потрібне для господарства. Середній поставив на видне місце,як пам'ять про батька. А молодший взяв свою книгу і пішов до людей. Куди б він не заходив, в кожній хаті давав почитати батькову книгу або читав і розповідав сам. І люди були дуже вдячні юнакові, годували його, давали притулок на ніч. А коли бували у його селі, то обов’язково відвідували могилу його батька і дякували за хорошого сина, який за  допомогою розумної книги подарував їм багато гарних думок і зробив добрішими їхні серця.

            Пройшов час. Жолудь старшого сина  пропав,середнього сина – дав кволий росток, який пожовтів і засох. А з жолудя молодшого сина почав рости молодий дубок, який перегнав берізки і сосни, пішов угору, розкинув назустріч небу і хмарам свої могутні гілки.

            Багато весен і зим сплило по річці часу. Люди забули імена синів того батька. Але мудре насіння знань з мудрої батьківської книги дало міцні ростки. Ті знання передавалися з покоління в покоління, збагачувалися новими. Давно змінилося одне покоління іншим і тільки вічнозеленим залишається той дуб.

            Така легенда - легенда про юнака-бібліотекаря, який приніс людям знання. Його справа стала безсмертною.

"Та не однаково мені..."

                                                                                          "Будеш , батьку, панувати,

                                                                                           Поки живуть люди,

                                                                                           Поки сонце з неба сяє, 

                                                                                           Тебе не забудуть!"

                                                                                                Т. Шевченко "На вічну

                                                                                              пам'ять Котляревському"

           Тарас Шевченко - явище глобальне, всеохоплююче, всесвітнє. Він - надбання культури всієї земної цивілізації. Любити свою Україну, свій народ, всім своїм життям приносити користь людям - такий приклад залишив Тарас Шевченко всім наступним поколінням українців. Тай не тільки українців.

           Щороку, в березні, Укарїна відзначає дні, які в народі називають "шевченківськими". 2014 рік - ювілейний - 200 років від дня народження великого Кобзаря. Отже, актуальними є заходи протягом року. 

         Флешмоб "Та не однаково мені..." наші читачі провели біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Пустомитах.

        Пам’ятник Великому Кобзареві в Пустомитах було споруджено у 1914 році в столітні роковини від народження поета коштами громад Пустомит і навколишніх сіл. Виготовлено його з каменю, завезеного з Демні. Пам’ятник мав оригінальну конструкцію: на фундаменті із кам’яних плит було встановлено пірамідальну традиційну «фігуру». Найвища частина цієї «фігури» завершувалась своєрідним карнизом – дашком і мала нішу, всередині котрої ніби у храмі – капличці встановлено було скульптурний бюст Т. Шевченка. Увінчувався пам’ятник кам’яним хрестом з лавровим, також кам’яним вінком.

       В перші місяці фашистської окупації місцеві поляки – шовіністи пам’ятник зруйнували.

20 серпня 1989 року на установчій конференції товариства української мови ім.. Т. Шевченка було прийнято рішення відновити пам’ятний знак на місці колишнього пам’ятника.  За поновлення взявся скульптор Петро Дзиндра. 

       Пам’ятник встановили на тому місці, де він стояв колись, біля будівлі колишнього Народного дому. 21 жовтня 1990 року відбулось урочисте відкриття і посвячення пам’ятника.